ФАЛАНГИ - Андієвська Емма - А - Українська література онлайн

ФАЛАНГИ

I Влітають у літо, повні люті, За ними янгол, при боці лютня: «Ви ж бо велетні, олюднюйтесь!» Галактики з реп'яхів, Замість ліхтарів — ропухи. «Доб'ють пухи й цьому світові, Заки засвітять хоч одне серце, А воно ще й сердиться!" — Повів мороку людей в сон розпиха. Все вже звідали І однак —- Самі будяки над головою. II Зелену відногу виставив час: «Я вас і всіх, що потім!» У поті чола вчись: Питома вага пелюстки, питна вода — Дар неподоланих. Стебла алмазні душі. Струмки під бруком столиці. Брак повітря, в мозку задуха,— Крок за кроком,— і ні на цаль,— Ціль вселенського віддиху: «Во ім'я отця...»— Шевчики і шевці, Атомний гриб в оці. Одне з одним з'єднані сіллю Гірше псів,— І однак — ціль. III Цьому І трунок в труну! — Сітка з самих мурашок. Повню зрушили, І тепер — повінь. По вінця трунок, Дарма, що труп на трупі! Світанок зелений, як лобода, Дуба дав, а чути селезінку. Зовсім близенько Дзенькіт: Волами везуть визір'я — В потойбік зиркати. Кругле підсоння, овальні слова. Рань неозору Кінським храпом розорано. Що рана, коли з кожної ринви: «Слава»? — Ясноголові, темноголов! — Усі в улоговині. Нехай палять коня Для переходу. Зі сходу вітер на круглих щитах, Із заходу — на продовгастих. IV Одні в брід, інші — через міст. Весь світ — самі кінські вуха. Зброя намащена — Незнищенний ворог Верхи на волотках.
1 2 3 4 5 Категорія: Андієвська Емма \| Додав: Bloodrewansh (09 Січня 13)
Переглядів: 666 \| Теги: Андієвська Емма, фаланги \| Рейтинг: 0.0/0