| Головна » Статті » А » Андієвська Емма |
ПЛАЧ ПО ОФЕЛІЇ
| Гребці згасають в чоловічків лаві. - Вели, велико, накажи гребти! - ... Пройшов залізом замок до хребта; Не виїде владар на білі лови. Ростуть на вежах дерев'яні леви. Клітини сонця: зелено! Русло Морозить дички: - Тут вона росла - Й фарватером відносить тіло вліво. Вартовий люки літа відкрива. Сітила в краплі ходять по кривій. А він її шука, як в словнику - В ліщинах, в недоспіваній корі. І даючи дорогу слимакам: - О боже, Ти, о Боже, щоб карать? | |
| Переглядів: 783 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Меню сайту
Категорії
| Андієвська Емма [17] |
| Андріяшик Роман [4] |
| Андрусяк Іван [11] |
| Андрухович Юрій [7] |
| Антоненко-Давидович Борис [9] |
| Антонич Богдан Ігор [37] |
| Атамонова Віра [9] |
Реклама
Наше опитування
Теги
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0