Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Українська література

П`ятниця, 27 Червня 25
Головна » Статті » А » Андієвська Емма

У око окунь, як плавуча клуня
У око окунь, як плавуча клуня,
Торкається, і світ на скалки: сутінь,
Лиш мокрого вогню семипудові сита
Ідуть по обрію, хоч їх на бісер клонить.

Розсипатись і заятрить над кленом,
Що плеканий парує у висоти
Молозивом і бульками розсади.
Росу в росину забивають клином,
І нитокою живою крильця бабок
Виносить хвилями із грядок бобу,
Що вивісив стручки - жаровні соку,

Бо лійки скрізь, листки - з кришталю саклі,
Й лежать у ватянках від тьми помору
Водоймища, і хащі, і примари.
Категорія: Андієвська Емма | Додав: Bloodrewansh (09 Січня 13)
Переглядів: 636 | Теги: У око окунь як плавуча клуня, Андієвська Емма | Рейтинг: 0.0/0