| Головна » Статті » А » Антонич Богдан Ігор |
СЕЛО
Корови моляться до сонця, що полум'яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза місяць відпрягають. Широке, конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, і в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і півень, і колиска. Вливається день до долини, мов свіже молоко до миски. | |
| Переглядів: 1391 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Меню сайту
Категорії
| Андієвська Емма [17] |
| Андріяшик Роман [4] |
| Андрусяк Іван [11] |
| Андрухович Юрій [7] |
| Антоненко-Давидович Борис [9] |
| Антонич Богдан Ігор [37] |
| Атамонова Віра [9] |
Реклама
Наше опитування
Теги
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0