| Головна » Статті » А » Антонич Богдан Ігор |
ВЕСНА
Росте Антонич, і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, хто сипле листя — кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, на вільхах місяць розклюють зозулі, росте Антонич, і росте трава. | |
| Переглядів: 633 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Меню сайту
Категорії
| Андієвська Емма [17] |
| Андріяшик Роман [4] |
| Андрусяк Іван [11] |
| Андрухович Юрій [7] |
| Антоненко-Давидович Борис [9] |
| Антонич Богдан Ігор [37] |
| Атамонова Віра [9] |
Реклама
Наше опитування
Теги
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0