Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Українська література

Субота, 28 Червня 25
Головна » Статті » Б » Барка Василь

ГОЛУБИНИЙ МІСТ
ГОЛУБИНИЙ МІСТ


Стала в лазурі туча,
туча чорнокипуча.
Як корабель - загриміла, заплакала - як немовля...
спочуває їй земля.

Тим часом сонечко на небі чорні кайдани порозбивало,
порозбивало, в десять сурмок променистих заграло.

Шипшина щаслива, троянда радіє. Тільки верби зеленоволосі
в поривах печалі й досі; -
світлі краплі ронять, ронять сивий лист
на голубиний міст...

А там сизокрилі: - мир вам! - протуркотали,
пурхнули та й позникали.

От тоді-то, поправивши чорні шати,
дрозд почав чарувати.

Світиться в світі радість, як небо, велика.
Дерева славлять небо; навіть і терен-каліка.

Дитяточко переходило через міст,
узнало пісні добрий зміст.

- Люба птася! - тихо сказало,
рученькою привітало.

Голівонька русява. Одеженька - лілія рожева.
Славлять небо дерева.

Стелися в шумі клена-каштана,
над потоком піщана дорого...

О, свіжість несказанна
життя земного!
Категорія: Барка Василь | Додав: Bloodrewansh (13 Січня 13)
Переглядів: 587 | Теги: ГОЛУБИНИЙ, міст | Рейтинг: 0.0/0