Головна » Статті » Б » Барка Василь |
ГОЛУБИНИЙ МІСТ
ГОЛУБИНИЙ МІСТ Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель - загриміла, заплакала - як немовля... спочуває їй земля. Тим часом сонечко на небі чорні кайдани порозбивало, порозбивало, в десять сурмок променистих заграло. Шипшина щаслива, троянда радіє. Тільки верби зеленоволосі в поривах печалі й досі; - світлі краплі ронять, ронять сивий лист на голубиний міст... А там сизокрилі: - мир вам! - протуркотали, пурхнули та й позникали. От тоді-то, поправивши чорні шати, дрозд почав чарувати. Світиться в світі радість, як небо, велика. Дерева славлять небо; навіть і терен-каліка. Дитяточко переходило через міст, узнало пісні добрий зміст. - Люба птася! - тихо сказало, рученькою привітало. Голівонька русява. Одеженька - лілія рожева. Славлять небо дерева. Стелися в шумі клена-каштана, над потоком піщана дорого... О, свіжість несказанна життя земного! | |
Переглядів: 587
| Теги: |