Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Українська література

Субота, 28 Червня 25
Головна » Статті » Б » Барка Василь

ПОРЯТУНОК
ПОРЯТУНОК


Від узгір'я тонкорукий кущик
обізвався білотою.
Ні негода впівночі не скрушить;
чи - як він, до дня достою?

Здіймуться вали пожеж небесних,
плотик місяця женучи.
Враз: галузками душі простертись,
та - до сонця в тихі учні...

та від нього брати на обриві
приступець найнедорожчий -
тільки й місця: молитвам! добрівши
з вихору - в старій сорочці.

Часом душу втишити зболілу
просфоркою сяйва в морі,
та щодня читати з небосхилу
вголос тропарі соборні.
Категорія: Барка Василь | Додав: Bloodrewansh (13 Січня 13)
Переглядів: 561 | Теги: порятунок | Рейтинг: 0.0/0