СУДНА ДОРОГА - Барка Василь - Б - Українська література онлайн

СУДНА ДОРОГА

СУДНА ДОРОГА І Дві неділі, дві вінечні долі, над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків близять розблиски в розбої, - став: стріляйте! а не згоден знати тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, дотерпівши смерть, як прірву, звівся - кривду ночі відбороти: в знаках дикістю звірину. Вибийся з тенет: мов олень рани, огняної - в плечі хворі. По крижинах моря, в вибух браних, вийди крізь метіль безкормиць... Тінню непривітною, а встати - з праху, з пастки навернувшись: тінню Савла - на поріг останній, де досвітлюються душі. Нивами обнов, де й горе кожне, множиться на грізний сполох: до джерел, як птах з пожеж, чи зможе перейти душа поволі? Дві неділі - дві любові: в крузі сонця й місяця взоріли, обіходячи, аж море скрушить гріх і посклада зернини. II Дві неділі, - де не змовкне в ярмах океан! (і гори чули); що одна світанний вінчик брала, друга з полудня палючий. Подаровано не мідну скриню, а сердечну правду в денність. Знов галузками садів наринуть, ганячись, вали квітневі. Все, що зріднене від серця - вічне; понад океанний розпач: буде все біліти! в зірці скличе - жити, де зійшла, дівоча. На безмежності по димній смузі, переходячи, вітрильце - свідчить, свічкове! хоч вітер змучив: півпелюстки з бурі бризне. Нам розділено стежки пропащі - з вибухів, при злих руїнах... скрізь війна: світопожежний ящер пекла! - до країв куріла. Морок стінами біди з безодні від зірок стежки відрізав - хоч трояндні відсвіти назовні в хмарі, що пашить, залізна. Вже ізгой - на другім боці ночі - до пророцтва зміг припасти... мирний океан! стокрилля множить: з горами, біліш від айстри. Друга на порозі перестріла, від його човнів і серпня, витканого з блискавки - неділя друга: криник! милосердна.
1 2 3 4 5 Категорія: Барка Василь \| Додав: Bloodrewansh (13 Січня 13)
Переглядів: 558 \| Теги: судна, дорога \| Рейтинг: 0.0/0