Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Українська література

Четвер, 28 Серпня 25
Головна » Статті » Б » Бажан Микола

ЛЮБИСТОК
ЛЮБИСТОК

З-під вій — блакитна тінь, ознака нестеменна,
Й рожевий слід лишивсь на грудях де-не-де,
А він уже ступив ногою у стремена,
І кінь його баский вже гривою пряде.

Лишилася сама, коханка безіменна,
І дивиться на путь, де курява паде.
Одного вечора, як праця цілоденна
Кінчиться геть, вона дитину приведе.

Та в хаті прокричить недовго немовля,
І лиш в глухім садку, де скопана земля,
Розквітне рути цвіт і проросте любисток.

Вона ж так само вдень сапатиме поля,
Вночі — ридатиме, не знавши, відкіля,
Від кого день і ніч чекає тайних звісток.

1926
Категорія: Бажан Микола | Додав: Bloodrewansh (13 Січня 13)
Переглядів: 590 | Теги: любисток | Рейтинг: 0.0/0