Головна » Статті » Б » Бажан Микола |
На луг лягло благословіння снігу
На луг лягло благословіння снігу * * * На луг лягло благословіння снігу — Хитливий переплив і перелив сніжин, — І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, лагідних таїн. В п’янливому, сповільненому смерку Кружіння серця. О солодка млость! Пурпурні снігурі, як змахи фейєрверку, Пронизують сріблисту високость. Я йду, й мовчу, і тепло марю снами, Я на долонях тиші розтаю, — Кристалик, зведений блаженними руками На свій приділ і на журбу свою. Запаморочений, дрімотний, заблукаю, І ввійду в сон, і вже не вийду з сну, І мовчазливо добреду до краю Крізь білу, добру, вічну тишину. 1976 | |
Переглядів: 541
| Теги: |