| Головна » Статті » А » Атамонова Віра |
Холодний дощ
Холодний дощ, 3ів‘ялі квіти. І саду чорна самота, Мов сторінки, осінній вітер Мої літа перегорта. - Все в них - мої тривоги й болі, І мій стривожений війною шлях... Ні не погаснуть вже ніколи Вони на димних тих вітрах. Вони ходили по землиці, Вони в бої мене вели, Вони, немов досвітні птиці, Світання миру почали. Вони ступали по планеті, На пустирях садили сад, У польовому лазареті На ноги зводили солдат. Ніхто не зломить їх ніколи І до останньої пори шуміти будуть в чистім полі Мої літа, мої вітри. | |
| Переглядів: 655 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Меню сайту
Категорії
| Андієвська Емма [17] |
| Андріяшик Роман [4] |
| Андрусяк Іван [11] |
| Андрухович Юрій [7] |
| Антоненко-Давидович Борис [9] |
| Антонич Богдан Ігор [37] |
| Атамонова Віра [9] |
Реклама
Наше опитування
Теги
Статистика
Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0