Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Українська література

Субота, 28 Червня 25
Головна » Статті » Б » Бойко Грицько

ВЕРЕДА
ВЕРЕДА
Мала мама одинця,

Одинця-мазунця.

Мамі з ним була біда:

Одинець був вереда.

Вереда вередував,

Всім спокою не давав:

І бабусі,

Й тьоті Ірі,

І сусідам

По квартирі.

Навіть котику-

Воркотику

Малому

Від плачу

Тікать доводиться

Із дому,

А горобчики

Сміються

У садах:

— Цвір-цвірінь!

Уже проснувся

Вереда!

Ось у ліжку

Він сидить,

В стінку стука:

— Мамо, йди!

Іди сюди!

Візьми на руки! —

Хлопець дриґає ногами,

Обливається сльозами

І подушку обніма:

— Ма-ма-ма!

Стала мама

Умивать

Одинця, —

Репетує

Мазунець

Без кінця!

Кулачками тре він очі:

— Я вмиватися не хочу!

Теплої води нема!

Ма-ма-ма!

Мама мило

Червоненьке

Узяла,

Вереду свого

Вмивати

Почала.

Знову плаче:

— Я не хочу!

Ой, заходить мило в очі!

Не намилюй!

Не вмивай!

Ай-ай-ай!

Стала мама

Вереду

Утирать,

Вереда давай

Ще дужче

Кричать.

Він до лоба приклада кулачок:

— Ой, колючий рушничок, рушничок!

Ти мене не обдирай,

Ти гладеньким витирай!

Ай-ай-ай!

Мама супу

Із каструлі

Налила,

Мама ложку

Вередулі

Подала.

— Нащо ложка? Забери ти!

Хочу суп з тарілки пити! —

І руками обома

Він тарілку підніма.

— Ма-ма-ма!

Враз за шию

Потекло —

Гаряче!

Верещить він:

— Ой пече!

Ой, пече! —

Як затупає ногами,

Та до мами із сльозами:

— Суп гарячий... їж сама!

Дай того... (чого нема!)

Ма-ма-ма!

Ось бабуся

Вже зайшла

До кімнати,

Булку з маком

Принесла

Для внучати.

— Я не хочу їсти так!

Виберіть із булки мак!

Чом варення в ній нема?

Ма-ма-ма!

Вереда

Усе кричить,

Не змовка:

— Ви з вареннячком

Спечіть

Пиріжка!

Яз варенням хочу їсти,

Тільки так, щоб був без тіста,

А начиночка сама!

Ма-ма-ма!

Стала мама

Одягать

Вереду,

Вереда

Галасувать:

— Не піду!

Хочу дома я сидіти!

Вже набридло мені літо!

Хочу, щоб була зима!

Ма-ма-ма!

Мама слоника

Купила

Заводного.

Вереда Горла щосили:

— Не такого!

Я не хочу заводного!

Ти купи мені живого,

Із ногами чотирма!

Ма-ма-ма!

Він із мамою

Гуляв

У саду.

Хто проходив —

Впізнавав

Вереду.

Знов розплакався синочок:

— Мамо! Хочу в дитсадочок,

Гратись з дітками всіма!

Ма-ма-ма!

А йому відповіли Малюки:

— Ну, навіщо вереда

Нам такий?

Ні, не візьмемо тебе

Ми сюди:

В дитсадочок нам не треба

ве-ре-ди!
Категорія: Бойко Грицько | Додав: Bloodrewansh (22 Січня 13)
Переглядів: 985 | Рейтинг: 0.0/0