Головна » Статті » Б » Бровченко Володимир |
В зеніт криваво плив двадцятий вік
В зеніт криваво плив двадцятий вік Мене згубила на базарі мати. Тоді когось ловили. Хтось утік. Ловці доконче мали упіймати. Заходила облава від ріки, Стріляли й не по-нашому кричали Нещадні іноземні вояки І найманці - домашні яничари. Тоді я ще допетрати не вмів, Що серед нас, забитих і сумирних, Не злодіїв, не вбивць, не гендлярів - Одвічно ловлять тільки непокірних. Тікали. І вівчарок гавкіт злий, Здавалося, котився лиш за мною, Коли я, переляканий, малий, В церковицю забивсь разом з юрмою. Тікали в храм, в убогий той чертог, Святим прикритись прагли омофором. З-над вівтаря, з ікони, строгий Бог Пронизував усіх палючим зором. В зеніт криваво плив двадцятий вік... Мені й тепер, мов короговки, мають Слова, що таємничо Хтось прорік: - Не бійсь, дитино, правди не спіймають. | |
Переглядів: 556
| Теги: |